КЗДО № 34 "Маргаритка" Нікопольської міської ради

 





Сторінка музкерівника

 

 

                             

 

 

 

 

Дидактичні ігри

 

від музичного керівника

 

ВЕРНІК ІНЕСИ ЮРІЇВНИ

 

"Подумай і відповідай" (для дітей 3 – 5 років)

 

Ігровий матеріал.

 

Картки по кількості гравців, на яких зображені ведмідь, зайчик, пташка.

 

Хід гри.

 

Дитині дають картки.

 

На піаніно, чи у грамзапису, звучить мелодія:

 

«Зайчик» муз. М.Старокадомського;

 

«Ведмідь» муз. М. В. Ребікова;

 

«Горобчики» муз. М. Красєва.

 

(Можна підібрати другий музичний матеріал)

 

Дитина впізнає мелодію і підіймає відповідну картку. В процесі гри

 

розвивається вміння роз­різняти звуки низького, середнього та верхнього

 

регістрів.

 

У піаніно клавіш багато – то сумно звучать вони, то завзято

 

У крайніх зліва бас гуде, мов по лісі ведмідь іде.

 

У крайніх справа звуки тоненькі, мов спів пташок маленьких.

 

У середніх клавішах як раз той же голос, що і в нас.

 

Тут наступив ранок, і сон перервався.

 

Ніна встала, ласкаво доторкнулася до клавіш піаніно.

 

У відповідь почулися добрі голоси струн.

 

А тепер, для розвитку у дитини вміння розрізняти звуки за висотою, пограйте

 

з дитиною.

 

Гра «Дзвіночки» (5 – 6 років)

 

Ігровий матеріал.

 

Два набори дзвіночків різних за висотою, картинка з зоб­раженням дзвіночків.

 

Хід гри.

 

Перед початком гри розкажіть казочку. В грі приймають участь дитина і

 

дорослий. Дорослий сідає спиною до дитини і дзвенить дзвіночками по черзі.

 

Дитина повинна знайти у своєму наборі дзвіночків той, що дзвенів. При

 

повторенні гри дитина і дорослий міняються місцями.

 

Примітка.

 

Можна використовувати набір дзвіночків, різних за висотою. Замість

 

дзвіночків можна використовувати металофон або, наприклад, те, що є вдома,

 

склянки з тоненького скла, наповнені водою. Різний рівень води у склянках

 

впливає на висоту звуку. Вдаряти по склянках треба легким рухом,

 

використовуючи звичайну ручку або олівець.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Шановні батьки!

 

   Однією із важливіших  задач всебічно – розвиненої дитини є

 

розвиток її музичної культури, музичних здібностей. Досвід

 

переконливо доводить, що дошкільнята краще засвоюють знання під

 

час музично – дидактичної гри, яку можна проводити як у дитячому

 

садку, так і вдома, повсякденному житті.

 

   Головне призначення музично – дидактичних ігор – формувати у

 

дітей музичні здібності, у доступній ігровій формі допомогти їм

 

розібратись у співвідношенні звуків за висотою, розвивати у них

 

почуття ритму, тембровий  динамічний слух.

  

 

Музично – дидактичні ігри збагачують дітей новими уявленнями,

 

розвивають ініціативу, самостійність, здатність до сприйняття,

 

розрізнення основних якостей музичного звука.

 

                    

 

 

 

Гра « Танок капелюшка»

 

Під веселу музику діти передають яскравий капелюшок по колу,

 

музика зупиняється,а дитина, в якої залишився капелюшок, надягає

 

його й танцює у центрі кола.

 

Нікого не потрібно переконувати у важливості музичного розвитку дошкільника. Саме музика знаходить дорогу до душі дитини, спонукає її до самовираження, знайомить з навколишнім світом. Музика збагачує почуття та уявлення дитини, сприяє виробленню вміння відчувати ритм та мелодійність твору, формуванню здатності адекватно реагувати на них своїм голосом та рухами, розвитку інтересу до різних музичних інструментів та бажанню на них грати. Музична діяльність (співи, музичні рухи, слухання  тощо) – це не лише засіб забезпечення виконання естетичних та освітніх завдань з музичного виховання, а й важливий засіб укріплення психічного та фізичного здоров’я, розвитку та мовленнєвих здібностей дитини. Музика допомагає дошкільникові глибше сприймати навколишнє життя, виховує любов до своїх рідних, друзів, батьківщини, збагачує і емоційно забарвлює його мову, сприяє розвитку її музичних здібностей.

У процесі музичного виховання діти ознайомлюються з різноманітними музичними творами, набувають певних знань, умінь та навичок зі слухання музики, співів, музично-ритмічних рухів. У дітей виховується любов до музики, формуються музичні здібності, оцінне ставлення до музичних творів. Тож, діти , які йдуть до школи вже вміють слухати музику, визначати емоції і почуття, які вона передає; мають елементарні уявлення про інструментальні та вокальні твори, їх виконання; впізнають окремі твори з класичної і народної спадщини (вітчизняної та світової); проявляють інтерес до різних видів музики, можуть назвати прізвища окремих композиторів; розрізнюють та обґрунтовують своєрідність музичних жанрів (пісні, танцю, маршу), можуть їх порівняти. Діти навчаються втілювати у співах, рухах, музикуванні характер музики. Вони вже вміють співвіднести власне виконання з виконанням інших дітей, творчо сприймають музичний образ, можуть дати творові цілісну характеристику, розрізнюють властивості звуку, засоби виразності (темп, висоту, динаміку); рухатися у такт музики, використовують виразні рухи, міміку, жести, пози, які відповідають мелодії. Діти старшої групи володіють навичками гри на дитячих музичних інструментах, уміють обирати музичний інструмент для певного ігрового сюжету; виражають рухами емоційний стан, зміст танцю, володіють елементарною танцювальною технікою. Також мають досвід музичної імітації, вміють музично-пісенно-пластично оформити гру; роблять спроби творити музику, отримують задоволення від самовираження в діях під музику.

А формування основних музичних здібностей можна спостерігати вже в ранньому дитинстві і систематичні музичні заняття забезпечують значний рівень музичного розвитку дошкільнят. Незалежно від природних даних, на музичних заняттях розвивається музикальність у всіх дітей, які відвідують садочок. Кожній дитині приділяється належна увага, враховуються її індивідуальні особливості характеру, можливості та бажання. Для того, щоб заохотити до музичної діяльності, добираються різні завдання, прийоми, ролі у святах та розвагах. В музичний репертуар включаються класична музика різних епох та стилів, фольклор, сучасна музика. На музичних заняттях створюються умови, за яких кожна дитина охоче долучатиметься до всіх видів музичної діяльності, братиме в них активну участь, намагатиметься імпровізувати , виявляти творчість.

Музичні заняття у дошкільному закладі завжди були і залишаються найулюбленішими для малюків. На них дошкільники танцюють, співають, граються, вчаться слухати і розуміти музику, грають на дитячих музичних інструментах, відчувають себе маленькими артистами. За невеликий проміжок часу (15-30 хвилин, відповідно до віку дітей) діти змінюють декілька видів музичної діяльності: слухання музики, співи, музично-ритмічні рухи, гра на музичних інструментах, танцювальна та пісенна творчість.

Прилучайте малюка до музики, використовуючи її загально-розвивальні можливості. Це може зробити і людина без музичної освіти.

Найперша порада батькам: співайте! 

Якщо ви соромитеся свого співу, робіть це, коли ви наодинці з малюком (діти – вдячні слухачі). Співайте немовляті із самого його народження. Що співати? Краще – дитячі пісеньки, де головні персонажі доступні і зрозумілі дітям . Як співати? Виберіть пісню, яка вам найбільше до вподоби, і співайте її дитині на сон прийдешній з словами і без слів. Не забувайте, що слова – лише доповнення до музики..

 

 

Прилучайте малюка до музики, використовуючи її загально-розвивальні можливості. Це може зробити і людина без музичної освіти.

Найперша порада батькам: співайте! 

Якщо ви соромитеся свого співу, робіть це, коли ви наодинці з малюком (діти – вдячні слухачі). Співайте немовляті із самого його народження. Що співати? Краще – дитячі пісеньки, де головні персонажі доступні і зрозумілі дітям . Як співати? Виберіть пісню, яка вам найбільше до вподоби, і співайте її дитині на сон прийдешній з словами і без слів. Не забувайте, що слова – лише доповнення до музики.

Купіть правильно настроєний ксилофон чи металофон. 

Чому слід обрати саме їх? Тому що  це єдині інструменти, водночас і мелодійні, і ударні, а також і старовинні і сучасні. Грайте на них музичну фразу за фразою, але не співайте. Потім зіграйте першу фразу й проспівайте її, називаючи відповідні ноти, наприклад “до”, “ре”, “мі”, “до” або в іншій послідовності. Якщо відчуваєте, що фальшуєте, то не треба співати, краще говоріть. Грайте не окремі звуки, короткі музичні фрази, що є своєрідними музичними словами. Можна програти малюкові гаму, послідовно вдаряючи по клавішах; акорд – послідовність через одну клавішу; та інші варіанти послідовностей. Головне, щоб це був не окремий звук, а їх певне сполучення, послідовність.

Записи. Давайте дітям можливість слухати музику. Добре було б придбати для цього аудіо-пристрій. Записуйте різну музику, привчаючи вуха малюків до різних жанрів класичної музики різних періодів, джазу, популярних естрадних пісень, народної музики, звучання простих і складних, симфонічних, народних і сучасних електронних музичних інструментів.

Використовуйте різні види сприймання музики на слух.

Розрізняють три види музичного сприймання: пасивне, коли дитина чує музичні звуки, але зайнята іншим; частково активне – малюк слухає і водночас думає про щось своє: музика в цьому випадку є для нього джерелом емоційного стану, натхнення; і, нарешті, активне, коли дитина намагається виконувати ту чи іншу пісеньку, співає уривки з неї, помічає, коли співають неправильно. Зрозуміло, саме останній вид сприймання музики слід розвивати, оскільки ніякий інструмент не замінить дитині емоційного переживання, безпосередньої участі в творенні музичних звуків за допомогою власного голосу, власних відчуттів.

Не примушуйте дитину співати. І водночас підтримайте її, коли вона сама почне співати, заохочуйте її. Імпровізація. Звичку до імпровізації доцільно виробляти змалечку. Не обмежуйтеся виконанням пісень, придумуйте музичні фрази, музичні інтонації самі. Не треба бути композитором, щоб скласти якийсь простий мотив. Спробуйте проспівати те, що ви мали сказати дитині. Вона буде у захваті.  Похваліть дитину, яка відповість вам так само. Самі складайте й римуйте слова, добирайте до них різноманітні виразні музичні інтонації. Через якийсь час дитина вибере із запропонованих мелодій ту, яку їй захочеться повторити за вами.

Голосові вправи. Зобразіть звук сирени, тобто на одному диханні спустіться до нижньої межі вашого діапазону, потім підніміться до верхньої. Запропонуйте дитині керувати вами: коли вона піднімає руку, ви підвищуєте висоту звука, а коли опускає – знижуєте. Гра дуже подобається малятам. Потім поміняйтеся ролями: малюк зображає сирену, а ви керуєте ним. Імітуйте сирену пожежників, заводський гудок, сирену поліцейської машини тощо. Зрештою, звук сирени можна придумати самостійно.

Домашній театр. Читайте й розігруйте казки за ролями. Хай дитина озвучує різних персонажів і голосом передає їхній характер: комарик говорить тонюсіньким голоском, Баба Яга – грубим і низьким, лисичка промовляє ласкаво, розтягуючи голосні тощо.

Голоси різного тембру. Поговоріть з дитиною на цю тему. Коли звучить пісня з екрану телевізора, запитайте, що вона думає про голос співака, чи подобається, чи схожий цей голос на ваш, у чому відмінність тощо. Порівнюйте голоси різних співаків. Хай дитина знає про різні тембри голосу й відчуває їх. Коментуйте відповіді малюка і відзначайте правильні. 

Важливо, щоб дитина знала: їй щось вдається і ви це помічаєте..